Короста (скабієс)
На Чернігівщині за 10 місяців поточного року реєструється зростання
випадків корости у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Всього
зареєстровано 86 випадків корости, в т.ч. 41 серед дітей (47,7%). Серед дітей
найбільше випадків у віковій групі 10-14 років.
Що таке короста
Короста (скабієс) — це паразитарне захворювання шкіри, яке викликає мікроскопічний кліщ Sarcoptes scabiei. Він проникає у верхні шари шкіри, з’являються коростяні ходи й відкладає яйця, що й спричиняє свербіж, висип і сильний дискомфорт, особливо вночі. Найчастіше людина заражається через тісний тілесний контакт: у сім’ї, серед дітей у дитячих колективах або навіть у парі. Але іноді достатньо й спільного рушника або постільної білизни. Найвразливішими є ті, в кого ослаблений імунітет або проблеми зі шкірою, де кліщу легше “закріпитися”. Короста — не ознака “нечистоти”, а інфекція, з якою може зіштовхнутись кожен. І її важливо не ігнорувати: чим раніше розпочати лікування, тим менше ризик ускладнень і зараження близьких.
Першою ознакою корости стає свербіж, який посилюється вночі, саме в цей час самка активує свою діяльність. Це реакція організму на життєдіяльність кліща всередині шкіри. Далі з’являються висипання у вигляді червоних вузликів, пухирців чи навіть мікротріщин. Один з найбільш характерних проявів — це тонкі, ледь помітні звивисті смужки на шкірі, так звані коростяні ходи. Улюблені місця кліща — тонка та ніжна шкіра: міжпальцеві проміжки, зап’ястя, живіт, груди, внутрішня поверхня стегон, сідниці. Але у дітей або пацієнтів з ослабленим імунітетом прояви можуть бути менш типовими.
Інкубаційний період для корости залежить від форми та стану імунітету людини. При типовій формі перші симптоми можуть з’явитися через 1–2 тижні після зараження.
Діагностика корости — це комплексна оцінка, що включає клінічні ознаки, типові локалізації уражень та інструментальні методи. Досвідчений дерматолог вже на першому прийомі може запідозрити коросту за характерними симптомами,що не потребує додаткових обстежень, однак дуже рідко для підтвердження діагнозу необхідні додаткові дослідження. Особливу увагу лікар звертає на нічний свербіж, наявність ходів, типову висипку та епідеміологічний анамнез — чи є контакт з хворими, чи були подібні симптоми у членів родини.
Після підтвердження діагнозу призначається індивідуальний план лікування. Основу складають зовнішні протипаразитарні препарати. Обов’язковим є симптоматичне лікування: засоби проти свербежу, а також ретельна обробка постільної білизни, рушників, одягу та приміщення. Дуже важливо, щоб лікування проходили всі члени родини або контактні особи одночасно, навіть якщо симптоми відсутні. Повторна обробка зазвичай проводиться через 7–10 днів для знищення нових особин, що могли вилупитися з яєць.
Профілактика корости ґрунтується на ранньому виявленні та негайній ізоляції хворих. Важливо дотримуватися особистої гігієни, уникати близького фізичного контакту з людьми, які мають симптоми захворювання, а також не користуватися чужим одягом, постіллю чи рушниками. Після контакту з інфікованою особою обов’язково проводиться профілактична обробка навіть за відсутності симптомів. У колективах, де можливі епідеміологічні спалахи (дитячі садки, гуртожитки, лікарні), має бути налагоджена система періодичних профілактичних оглядів та санітарна обробка приміщень.